Грамота

На п’ятдесят сьомому році славного правління Його цісарсько-королівської Апостольської Величності, нашого всемилостивішого імператора і володаря

ФРАНЦА ЙОСИФА ПЕРШОГО,

сьогодні, третього жовтня тисяча дев’ятсот п’ятого року, на цьому місці було закладено завершальний камінь на будову першого монументального міського театру в Чернівцях.

    У цей час крайовим президентом Буковини був пан доктор Октавіан Регнер, Ріттер фон Блейлебен, крайовим маршалком Буковини — пан Георг барон фон Василько-Серецький, а бургомістром крайової столиці Чернівців — пан  радник доктор Едуард Райс.

   Щоб залишити майбутнім поколінням свідчення цього урочистого акту, ми — бургомістр і магістрат, від імені міської ради крайової столиці Чернівців, уклали цей документ.

    Сильна й загальна потреба мешканців крайової столиці Чернівців у гідному осередку драматичного мистецтва, яку старий і вже давно недостатній театр на Шульгассе не міг задовольнити, спонукала Чернівецьку міську раду ще 1898 року, за тодішнього бургомістра Антона барона фон Кохановського-Ставчанського, серйозно взятися до питання спорудження нового монументального міського театру.

   Для швидкого здійснення цієї ідеї було створено спеціальний комітет, якому доручили підготувати пропозиції щодо забезпечення фінансових засобів та вирішення будівельних питань.

    До цього комітету входили міські радники: будівельний радник Йозеф Грегор  (голова), урядовий радник Карл Ромшторфер  (заступник голови), 

Фелікс барон Фюрт, Адольф Генріх, Микола барон Мустаца, доктор Бенно Штраухер, а постійним доповідачем був директор магістрату Йозеф Відманн.

Розробку планів доручили найвидатнішим архітекторам свого часу у сфері театрального будівництва — Фельнеру і Гельмеру, старшим будівельним радникам у Відні.

   Новий театр мав постати в самому центрі міста. Особливо сприятливою обставиною стало те, що завдяки найвищому милостивому акту Його Величності імператора та згідно з імперським законом від 15 січня 1902 року (№18) місту було дозволено викупити великі земельні ділянки колишніх військових інтендантських будівель.

    Потрібно було лише передати місту ділянку, необхідну для будівництва театру, ще до реалізації погодженої з військовою адміністрацією угоди. І це також було вчасно здійснено завдяки сприянню крайового уряду та командування XI армійського корпусу, яке отримало відповідний дозвіл від імперського військового міністерства.

   Таким чином, отримавши всебічну й рішучу підтримку, будівництво у 1904 році було розпочато за планами старших будівельних радників Фельнера і Гельмера під наглядом міського старшого будівельного радника Людвіга Веста та керівника будівництва, архітектора Йозефа Шрайбера, і здійснене міським будівничим Германом Вендером. Будівництво було завершено протягом 14 місяців.

   З гордістю і задоволенням ми сьогодні дивимося на наш міський театр, який, будучи гідним осередком мистецтва, свідчить про те, що крайова столиця Чернівці, як і в інших сферах духовного життя, так і в галузі драматичного мистецтва, змагається з великими культурними містами Заходу.

Отож сьогодні ми закладаємо завершальний камінь у будівництво міського театру в Чернівцях із твердою вірою в постійно живий мистецький дух нашого дорогого міста.

   Нехай прихильна доля здійснить усі надії та сподівання, які ми пов’язуємо з цією подією, щоб завершена будівля стала прикрасою улюбленого міста, радістю і піднесенням для народу — храмом справжнього мистецтва і культурним центром для всіх народів та конфесій, що мешкають у місті й краї.

Нехай так станеться з Божою волею!

Чернівці, 3 жовтня 1905 р.

ІСТОРІЯ

Чернівецький театр – це мрія з оксамиту і золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером. І все ж вони були запрошені на роботу в Чернівці лише після того, як були споруджені за їх проектами театри у Відні й Одесі.
Чернівецький театр – то пам’ятник обізнаним з культурою чернівчанам, які понад усе боялись набути репутації провінції і палко прагнули ні в чому не поступатися шановному метрополю Відню”. Так писав німецький письменник Георг Гайнцен.
Одним з найгарніших місць Чернівців є ансамбль Театральної площі, з гранітними спусками до скверу посередині. Окрасою і ключовою спорудою в забудові площі є музично-драматичний театр м. О. Кобилянської, збудований у 1903-1905 рр. за проектом архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера як міський театр. За архітектурою та інтер’єром він не поступався перед віденським. Про це втілення мистецьких амбіцій чернівчан гарно висловився австрійський публіцист Г.Гайнцен: “Чернівецький театр – це мрія з оксамиту й золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером… Чернівецький театр – то пам”ятка обізнаним із культурою чернівчанам…”. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: великий Енріко Карузо, Федір Шаляпин, Соломія Крушельницька, Марія Бієшу, актор австрійської драми Моіссі та інші.

Ще більше ста років тому на Театральній площі міста Чернівців шумів густий ліс, а в ньому господарювали люті вовки, на болотяних озерах плавали дикі качки.
Але чернівчани, як люди висококультурні, надзвичайно інтелігентні, з претензіями на Європу, не хотіли виглядати провінціалами. І тому, в кінці ХІХ століття чернівчани цілою активною громадою переконливо просили тодішнього мера збудувати у місті театр. Прагнення і вимоги завзятих людей ніяк не можна було обійти увагою.
Після тривалих дискусій, 30 січня 1900 року міська рада прийняла остаточне рішення. До співпраці запросили найвідоміших у той час австрійських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. Працюючи разом майже сорок років, вони спроектували близько 50- ти театрів, які споруджено у різних європейських країнах. Можливим місцем для будівництва називалися Аустріаплатц (сьогодні – Центральна площа), Франц- Йозеф-Платц (площа Соборна), Елізабетплатц (площа Театральна) та Рудольфплатц (площа Філармонії). Після тривалого обговорення перевагу надали площі Єлизавети. Та відтоді минуло ще 4 роки, перш ніж було видане остаточне замовлення на будівництво. 30 травня 1904 року Г. Гельмер представив на розгляд комісії остаточний проект театру. 3 липня 1904 року розпочалося будівництво, виконавцем якого була фірма Фельнера і Гельмера, а безпосередньо роботами керував віце- бургомістр Й. Грегор. Для оздоблення і прикрашення театру запросили майстрів з різних куточків Австрійської імперії. Загальний кошторис становив близько 600 тис. крон. Чорнова побудова театру була закінчена восени 1904 року, а всі конструктивні, скульптурні роботи, а також облаштування сцени – взимку 1904-1905 років. Остаточно збудоване театральне приміщення передано директору театру Адольфу Ранценгоферу 3 жовтня 1905 року.

ІСТОРІЯ ПОБУДОВИ

Це надзвичайно красива монументальна споруда епохи Ренесансу, яка нині є центром Театральної площі. Фасад будівлі вирішений в стилі віденського бароко з широким використанням у деталях елементів модерну. Його головний вхід прикрашають горельєф та скульптурні композиції за мотивами грецької міфології, виконані віденським майстром Ернстом Геденбартом. Над вікнами – чудові фронтонні групи, а в нішах вздовж бокових фасадів встановлені бюсти Гете, Шіллера, Бетховена, Шуберта, Моцарта, Гайдна. Пізніше було додано ще Шевченка та Пушкіна.
Тристулкові парадні двері ведуть в ажурний овальний вестибюль, який гармонійно поєднаний з біломармуровими сходами на другий і третій поверхи. Гарно прикрашена зала для глядачів складається з партеру, лож бельєтажу та амфітеатру. Тут є 4 авансценні ложі та 31 ярусна. Навколо – неповторне архітектурне оздоблення, оригінальні прикраси в стилі бароко, ліпний декор, розкішна орнаментовка – усе це виконано в білому та золотому кольорах.Перед театром височів пам’ятник генію німецької літератури Ф. Шіллеру, який 2 січня 1922 року, під час перейменування театру на Румунський національний театр, було демонтовано.
З жовтня 1905 року відбулось урочисте завершення побудови приміщення театру. У привітанні з цієї нагоди, говорилося: “… З гордістю і задоволенням ми дивимося сьогодні на наш міський театр – це шедевр архітектурного мистецтва, який свідчить про те, що наше місто Чернівці може змагатись з великими культурними центрами Заходу. Хай щаслива доля здійснить усі наші надії. Нехай цей театр стане справжнім храмом мистецтва і культурним центром для усіх національностей нашого міста. І хай допоможе нам Бог!”

ТЕАТР ЗЗОВНІ

ТЕАТР ЗСЕРЕДИНИ

РЕТРО СВІТЛИНИ

ПЛАНШЕТ СЦЕНИ

ПОРТАЛ

ігровий                                                    9,0 х 5,5 м

архітектурний                                           10,0 х 7,5 м

ВИСОТА

до колосників                                           14,9 м

до 1-ї робочої галереї                               7,0 м.

до 2-ї                                                         13,5 м.

ширина робочої галереї                           1,8 м

ГЛИБИНА ТРЮМУ                              2,5 м

СЦЕНІЧНІ ПІДЙОМИ

Кількість софітних підйомів: 4-ел. мех., 1- ручний

Кількість штахетних підйомів                  35- ручні

Довжина штанги                                        11,0 м

Максимальна вантажопідйомність            96 кг

«О» ПЛАН

антрактно-розсувна завіса, привід ручний та ел. мех.,

І штанкетний підйом: 0-І (для п/о завіси)

 

ПОРТАЛЬНІ КУЛІСИ

Металічні конструкції з майданчиками для освітлювальної апаратури, розсувні

КРУГ, ЩО ОБЕРТАЄТЬСЯ

дисковий, врізний, О 9,0 м, привід електромеханічний,

3 швидкості обертання.

Дзеркало сцени 10 х 5,6 м.

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ:

Світло 1 поверх

І Софіт – 8-ПРТЛ

ІІ Софіт – 10-ПРТЛ, 7- ПАР

ІІІ Софіт – 10-ПРТЛ, 3-ПАР.

IV Софіт – 10- ПРТЛ, 3 ПАР

V Софіт – 6 ПАР

ПОРТАЛИ

4 – (500 м)

8 – ПАР

І Вежа – 5 ПРТЛ

ІІ Вежа – 3 ПРТЛ, 3 – ПАР

ІІІ Вежа – 3 ПРТЛ, 3 – ПАР

IV Вежа – 5 ПРТЛ

Електоро цех

Світло ІІ і ІІІ поверхи

ІІ поверх

6 – ПРТЛ

ІІІ поверх

4 – ПАР

32 – ПРТЛ

РАМПА/ СТРОБОСКОП

ЗВУКОТЕХНIЧНЕ ОБЛАДАННЯ:

мікшерський пульт – Soundcraft GB8 24ch

мультиколор 24 кн

акустика:

портали – 2 квт

«простріли» сцени – 2 по 300 вт.

монітори – дві лінії по 300 вт

ар’єрсцена 300 вт

купол глядацька зала 600 вт

амфітеатр – 2 по 200 вт

цифровий процесор-контролер акустичних систем –

dbx driverack pa+

графічний еквалайзер моніторів ART

мультиефект-процесор – ALESIS MIDIVERB 4

компресор/лімітер/гейт – dbx 166. dbx 1046

супресор-dbx 224 – 3 шт.

міні-дискова дека – «Taskam» 350 – 2 шт.

програвач SD USB – Denon – 2 шт.

радіо мікрофонна система – «SHURE» ULXP3 – 2 шт.

шнурові мікрофони – «SHURE» SM58 – 4 шт. – «SHURE»

SM57 – 4 шт. – «SHURE» PG81 – 4 шт.

мікрофони підвісного типу – AKG CK 43 – 4 шт.

мікрофонні стойки – 6 шт

3D-проект «Оперні театри України» з віртуальними турами по закладах розробили Міністерство культури України і компанія Google. Віртуальну мандрівку можна здійснити просто вдома.

Як вирушити у віртуальну подорож

Відправиться у подорож можна як на сайті проекту, так і на картах Google, попередньо обравши режим Street View. Віртуальна екскурсія доступна на трьох мовах — українській, російській і англійській. Авторами проекту було створено понад 300 панорам в найцікавіших місцях будівель театрів, а також відео у форматі 360 градусів. 3D-тур можна зробити як зі смартфона, так і з комп’ютера, в тому числі і за допомогою окулярів віртуальної реальності.

В рамках проекту можна прогулятися по Національному академічному театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, Львівському національному академічному театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, Чернівецькому академічному обласному українському музично-драматичному театру ім. Ольги Кобилянської, Одеському національному академічному театру опери та балету і Київському національному академічному театру оперети. Віртуальний тур по українським оперним театрам був створений в рамках проекту «Автентична Україна»