XV Фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини»
На честь 115-ї річниці храму мистецтва та культури міста Чернівців – Чернівецького обласного музично – драматичного театру ім. О. Кобилянської, запрошуємо відданих слуг Мельпомени на XV Фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини».
Від 3-го до 11-го жовтня 2020 року в м. Чернівці
На фестивалях попередніх років було зіграно близько 77 вистав комедійного жанру, 6 трагікомедій, 5 мюзиклів, 4 моновистави, а також лялькові вистави, оперети, вуличні вистави, драми, містерії та водевіль. Вистави переглянули десятки тисяч глядачів.
Сцена драмтеатру мала за честь приймати українські та зарубіжні театри, такі як: учасники Європейської мережі історичних театрів: ОДЕОН (м. Бухарест, Ромунія ), Ясський національний театр ім. Васіле Александрі (Ромунія) театр ім. Міхая Емінеску (м. Батошани, Ромунія), білоруський державний молодіжний театр (м. Мінськ). Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, Івано-Франківський академічний обласний муздрамтеатр ім. І.Франка, Національний академічний український драмтеатр ім. Заньковецької (м. Львів), Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. І. Озаркевича, Закарпатський обласний театр драми та комедії ( м. Хуст), Херсонський обласний академічний муздрамтеатр ім. М. Куліша, Тернопільський академічний обласний український драмтеатр ім. Т.Г. Шевченка, Вінницький обласний український академічний муздрамтеатр ім. М. К. Садовського, Київський національний академічний театр оперети, Національний академічний драмтеатр ім. І. Франка (м. Київ), Національний академічний театр російської драми ім. Л. Українки, театр-студія «Голос», Чернівецький обласний театр ляльок, Тернопільський академічний театр актора і ляльки, Львівський академічний театр «Воскресіння», Національний центр українського театрального мистецтва ім. Л.Курбаса Творча майстерня «Театр у кошику» (м. Львів), Рівненський академічний обласний театр ляльок, Закарпатський академічний обласний театр ляльок (м. Ужгород).
На фестивалі працює журі з провідних акторів, режисерів, театральних критиків та мистецтвознавців, які визначають переможців у різних номінаціях.
Просимо подавати заявки на участь до 30 червня на пошту театру dramteatr@i.ua У разі підтвердження участі у фестивалі – надіслати афіші та програмки вистави до 1 серпня.
Заявка на участь у фестивалі (Завантажити)
Шановні глядачі!
На фестивальну виставу «Гуцулка Ксеня», яка відбудеться 21-го жовтня,
УСІ КВИТКИ ПРОДАНО!!!
XIV фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» від 19-го до 30-го жовтня 2019 року в м. Чернівці.
Комунальне підприємство «Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської» ЗАПРОШУЄ професійні театральні колективи до участі в унікальному театральному фестивалі комедії «ЗОЛОТІ ОПЛЕСКИ БУКОВИНИ».
Чекаємо заявки на e-mail: dramteatr@i.ua
Умови фестивалю:
Учасників забезпечують проживанням у готелі. Транспортні витрати відбуваються за рахунок театрів-учасників. Усі інші умови фестивалю обговорюються при укладанні Договору між керівниками театрів.
На фестивалі працює журі з провідних акторів, режисерів, театральних критиків та мистецтвознавців, які визначають переможців у різних номінаціях. Відкрите обговорення вистав відбувається щовечора по їх закінченні на «Форумі на канапі», де присутні не тільки члени журі та актори, але й глядачі.
Цьогоріч у рамках фестивалю відбудеться засідання керівників театрів, що увійшли до Чорноморського Маршруту Європейського Маршруту Історичних Театрів і майстер-клас по сценічній інженерії (механічне використання декорацій на планшеті сцени).
«ЗОЛОТІ ОПЛЕСКИ БУКОВИНИ».
Також театри Чорноморського Маршруту матимуть можливість взяти участь у фестивалі, або показати моновистави.
У разі підтвердження участі у фестивалі до 15 липня 2019 року, театрам необхідно до 1 серпня надіслати паспорт вистави (з кількістю людей), афіші та програмки вистав.
Сподіваємося на приємні зустрічі на фестивалі.
ХІІІ фестиваль комедії “Золоті оплески Буковини” з 21-го по 31-е жовтня 2018 року в м. Чернівці.
Чернівецький академічний музично-драматичний театр ім.О.Кобилянської запрошує театральні колективи до участі в унікальному театральному фестивалі комедії «ЗОЛОТІ ОПЛЕСКИ БУКОВИНИ».
Чекаємо заявки на e-mail: dramteatr@i.ua
Умови фестивалю:
Дирекція фестивалю забезпечує учасників добовим фінансуванням та проживанням у готелі.
Усі транспортні витрати – за рахунок театрів-учасників. На фестивалі працює авторитетне журі – це провідні українські актори, режисери, театральні критики та мистецтвознавці.
Просимо надіслати фото, відео вистави у найкоротші терміни або ж вказати можливу дату попереднього перегляду вистави на базі вашого театру.
У разі підтвердження участі у фестивалі – до 1 вересня 2018р. необхідно надіслати афіші та програмки вистави.
Всі інші умови фестивалю обговорюються під час підписання угоди.
Сподіваємося на приємні зустрічі на фестивалі.
Фестиваль Комедії “Золоті оплески Буковини”
Щороку восени (кінець жовтня) на базі Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської відбувається яскраве свято, на яке чекають тисячі чернівчан – театральний фестиваль комедії “Золоті оплески Буковини”. На час фестивалю (від 7 до 11 днів зазвичай триває фестиваль) до Чернівців приїздять театральні колективи з усієї України, а також з країн близького зарубіжжя. Чернівчани та гості міста мають змогу побачити кращі комедії театрів з
Києва, Львова, Івано-Франківська, Тернополя та багатьох інших міст України.
На фестивалі існує професійне журі, яке визначає переможців у одинадцяти номінаціях. З 2015 р. діє альтернативне журі. Відкрите обговорення вистав відбувається щовечора після закінчення вистав на так званих «Форумах на канапі», де присутні не тільки члени журі, театри-учасники, але й глядачі.
Фестиваль заснований у 2003 році і з кожним роком набирає обертів, стає популярнішим. За час існування фестивалю, у ньому взяли участь близько сотні різних колективів. Вистави переглянули десятки тисяч глядачів. Великий успіх цього фестивалю показує зацікавленість буковинців до театрального мистецтва і значну необхідність проведення таких заходів.
Театральна осінь: останній фест, остання прем’єра Галина Канарська
Найбільший удар цьогорічних осінніх вітрів – смерть Бога театру, як писав польський театрознавець Роман Павловський, Еймунтаса Някрошюса. Здавалося, що світ зупинився, що професія втратила сенс. З часом прийшло усвідомлення, що наше захоплення в більшості залишається на словах, до писання руки не доходять. Навіть про Някрошюса написано злочинно мало. Як не дивно, смерть цієї людини примусила мене повернутись до поточних осінніх театральних подій, щоби означити в просторі, часі, емоційній пам’яті. Десять днів наприкінці жовтня у Чернівцях тривав ХІІІ фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини». Розпочався він святкуванням 60-річчя обласного огляду-конкурсу аматорських колективів «Буковинська театральна весна». Впродовж дня аматори представляли свою творчість на театральній площі. А ввечері переможці – народний аматорський театр будинку культури села Драчинці Кіцманського району Чернівецької області – виступив на сцені Чернівецького обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської. Театр села Драчинці – родинний в буквальному сенсі: там задіяні різні покоління однієї родини. Комедія-водевіль «Hа вулиці скрипка грає» за п’єсою С. Васильченка «На перші гулі» виявилась цікавою за театральною формою, яскравою у музичному вирішенні, де не обійшлося без троїстих музик, і зачаровувала відкритістю акторів, незважаючи на їхній вік. Початок був справді святковим. Наступного дня виступав Театр королеви Марії (Румунія, м. Орадя). Для свого першого показу в Україні театр обрав відому (її, здається, грали майже у всіх українських театрах) виставу за п’єсою Марії Ладо «Дуже проста історія». Румунська версія у постановці Ельвіри Рімбу розвінчувала жорстокість людського світу і тяжіла до ідеалізації тваринного, бо саме там відчувалася істина буття. Виконавцем головної чоловічої ролі був уродженець Чернівецької області Андріан Локовей – потужний актор, який володіє тонким нюансуванням балансування від брутальної жорстокості до тремтливої ніжності. Нині він поєднує акторство із посадою художнього керівника театру королеви Марії. «Дуже проста історія», Театр королеви Марії (Румунія). Фото – Євгенія Калюжка Дві перші вистави поставили високу планку театральної культури, тому таким несподіваним ударом був виступ Хмельницького академічного обласного музично-драматичного театру імені М. Старицького. Театр привіз свою останню прем’єру «Собака на сіні» Лопе де Вега. Режисер – колишня львів’янка Людмила Колосович. Ще працюючи художнім керівником Львівського муніципального театру імені Лесі Українки, Людмила Колосович ставила виставу за цим твором зі своїми вихованцями. Здається, що приповідка «двічі в одну річку не ввійдеш» зіграла з нею поганий жарт. Бо комедії не було, був карнавал несмаку. Вже з острахом чекали на виступ Дніпровського драматичного молодіжного театру «Віримо», хоч дуже хотілося побачити цей театр, чия творчість овіяна легендами. Та й грати у цій виставі мав Олег Шульга, який нині є окрасою сучасного українського кіно. Зокрема не можна забути його роботи у фільмі «Червоний» та «Позивний «Бандерас». Олег був на війні, міг влаштуватись після успіху своїх ролей в кіно у Києві, але залишився вірним своєму студійному братству. На жаль, саме театр «Віримо» організатори «кинули під бронепоїзд», оголосивши, що він грає російською мовою, не розповівши історію цього колективу, який поступово переходить на творення вистав українською мовою. Нічого не розповіли і про Олега Шульгу, хоча саме в цей час у Чернівцях тривав прем’єрний показ фільму «Позивний «Бандерас». Мова стала причиною протесту чернівчан, які вирішили не приходити на російськомовні вистави. Тож дніпровці грали «Забути Герострата» Григорія Горіна – виставу декларативну, пронизану тривогою українського сьогодення – у напівпорожньому залі. Автором суворої сценографії є Марія Ткаченко, режисером – художній керівник театру Володимир Петренко. Це надзвичайно добра людина в житті і дуже чітка у своєму театральному світобаченні в професії. Його «Забути Герострата» – попередження для кожного з нас. Прикро, що багато хто не побачив цієї вистави, яка, як справжня трагікомедія, тримає глядача в напрузі до фіналу і навіть потім не відпускає. «Забути Герострата», Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо». Фото – Євгенія Калюжка Традиційно на фестиваль
запрошують Національний академічний український театр імені Івана Франка: і як дарунок глядачеві, і у сподіваннях, що він принесе добрий касовий збір. Тим більше, що на цю виставу франківчан в Чернівцях чекали два роки поспіль. Минулого року виставу «Незрівнянна», поставлену як бенефіс на ювілей народної артистки України Наталі Сумської, не вдалося привезти через хворобу Анатолія Хостікоєва. Тож глядач з дворічною спрагою заповнив театр «по вінця». Здавалося, що вже й немає значення, що будуть грати актори, головне – побачити кумирів. Першість в глядацьких симпатіях належала Анатолію Хостікоєву, хоча вистава трималась на акторській одержимості Наталки Сумської, яку підтримував оркестр театру. Глядачі дарунком були задоволені. «Незрівнянна», Національний академічний український театр імені Івана Франка. Фото – Євгенія Калюжка Наступними виступали заньківчани з «Ревізором» Гоголя у перекладі Остапа Вишні. Вистава, яку у Львові грають дуже мало, у стінах Чернівецького театру прозвучала досконало. Скорочення, які зробив режисер Вадим Сікорський, додали виставі темпоритму і актуалізували вічні проблеми, поставлені письменником. Недаремно Вадим Сікорський отримав нагороду журі за краще режисерське вирішення, а виконавець ролі Городничого Степан Глова – за краще виконання головної чоловічої ролі. «Ревізор», Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької. Фото – Євгенія Калюжка Господарі фестивалю – Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської репрезентував свою останню прем’єру «Дванадцята ніч, або як собі хочете» В. Шеспіра у постановці молодого режисера Дмитра Гусакова, який щойно очолив Хмельницький академічний обласний музично-драматичний театр імені М. Старицького. Театр використав чудовий переклад Максима Рильського, але при акторському «умінні» забувати текст довелося почути багато мовних огріхів. У цій «оманливій комедії почуттів» – так жанрово режисер означив свою виставу, було справді багато омани, але також були острівці справжньої акторського гурманства, коли текст Шекспіра наче народжується на сцені саме цієї миті. Осердям вистави стала Марія, камеристка Олівії, у її руках «закручуються» людські долі. Виконавиця цієї ролі Марія Романова – органічна, пластична, з тонким відчуттям гідності. Найбільшою режисерською помилкою було призначення на роль Себастьяна тендітної акторки Марини Тимку, яка навіть візуально виглядала меншою від Олівії. Відповідно історія кохання набувала обридливої комічності. Достойно до шекспірівського слова та естетики режисерського задуму існували капітан корабля – заслужений артист України В. Стаханов, Орсіно – А. Циганок, Віола, сестра Себастьяна – заслужена артистка України В. Головко. Альтернативне журі фестивалю визнало виставу «Дванадцята ніч, або як собі хочете» – кращою. «Дванадцята ніч, або як собі хочете», Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської. Фото – Євгенія Калюжка Театр імені Міхая Емінеску з міста Ботошани (Румунія) – неодноразовий учасник фестивалю «Золоті оплески Буковини» – не перестає дивувати. Цього року театр привіз чеховського «Дядю Ваню» у вишуканій постановці Антонелли Корнікі. На першому плані тут опинилися жінки: дівчатко Соня – Александра Вікол і жінка у віці Олена Андріївна – Джіна Патраску-Замфіраче. Дві особистості у пошуках гармонії світу в собі і в навколишньому середовищі. Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного привіз мюзикл «Оскар» за п’єсою К. Маньє, музика М. Самойлова. Постановка залишила відчуття, наче ми зависли в машині часу всередині минулого століття. Та й до жанру мюзиклу ця вистава мала досить відносне означення. Але публіка торжествувала у своєму захопленні. Здається, селфі з акторами театру тривали декілька години. І мистецькі критерії існували в цій ситуації десь за межами дійсності. Останню конкурсну виставу представив Дніпровський академічний обласний український молодіжний театр (колишній ТЮГ + театр ляльок), який представив «#Igroki» (саме в такій транскрипції подана назва вистави за Гоголем). Режисер Павло Гатілов, який належить до молодої когорти української режисури, вирішує виставу в естетиці «95 кварталу», і таке рішення має право на існування. Питання в іншому: чому театр, означений як «український», грає вистави
російською мовою? Художній керівник театру Віталій Денисенко не втомлюється стверджувати, що вони б творили вистави українською, якби їм достатньо платили. Тоді виходить, що українська держава платить гроші українському театру для того, щоб він грав російською? Такий нонсенс можливий лише в Україні. «#Igroki», Дніпровський академічний обласний український молодіжний театр. Фото – Євгенія Калюжка З театральних новин Львова – прем’єра в театрі імені Леся Курбаса Постановку здійснив також молодий режисер з Одеси Іван Уривський. Хлопець з Кривого Рогу, який навчався у гірничому інституті, несподівано вирішує стати актором, але… вступає на режисуру до Київського національного інституту культури та мистецтв. Дипломна робота – «Дядя Ваня» А. Чехова. Уривський, мабуть, єдиний з молодих українських режисерів тяжіє до інтерпретації класики. Ось і для постановки в театрі Курбаса він вибрав соціально-психологічну повість Івана Франка «Перехресні стежки». Назва символізує «перехрещені» життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Всі герої різних статей, різних соціальних прошарків, професій, врешті – різних національностей. Проблематика повісті надзвичайно широка: соціальні проблеми добра і зла, особистості і народу, бідності і багатства, людської гідності і духовної ницості, людини і закону.«Перехресні стежки»: Баран – Ярослав Федорчук, Стальський – Олег Стефан. Фото Даря Бедернічек Іван Уривський – атмосферний і чуттєвий режисер, тому вибирає Людину, як парадигму любові. У цій виставі лише четверо дійових осіб. Регіна – Оксана Козакевич, Євген Рафалович – Микола Береза, Валеріян Стальський – Олег Стефан, Баран – Ярослав Федорчук. Кожний – як окрема планида, кожен – зболена душа. Сценографії практично немає, лише «тумани», з яких виринають герої як привиди нашої чи режисерської уяви. І музика, яка б’ється в унісон з їхніми серцями. Як викарбовує, пробує крок напівбожевільний Баран – Ярослав Федорчук. Скільки болю в його скульптурній постаті, яка здатна вміститися в маленькій дитячій балії і раптово охопити весь простір сцени. Його майже не чутно. І в якусь мить розумієш, що його «нечутність» доречна, бо хіба словами вимовиш біль, який ніколи не вирвеш зі свого серця? Регіна – Оксана Козакевич – лялька в чоловічих руках чи душа, яка намагається вирватись з тенет сірих безконечних буднів. Рафалович – Микола Береза – не правдошукач, а слабкий мужчина, нездатний захистити своє кохання. Українська літературна критика розглядає «Перехресні стежки» в двох сюжетних лініях: як показ важкого життя зубожілого галицького селянства, і як зображення громадської діяльності адвоката Євгена Рафаловича. Для Івана Уривського ці ракурси неважливі, бо для нього, як і для Франка, найважливіша – Людина. Уривський навіть в садистській постаті Валеріана Стальського бачить трагічну особистість. Олег Стефан у цій виставі зіграв одну з найкращих своїх ролей. За фарисейською ніжністю, яка, очевидно, є втіленням жорстокості, ображена мала дитина, який забракло льодяника-когутика. Ображеність, яка руйнує весь світ навколо, а перш за все – власну душу. Четверо героїв тут – як чотири сторони світу, як лакмусові папірці недолюбленості. Смерть – як фатум, вона в доріжці-тісті, в непорочності квітів, в черевиках, які переходять з ніг одного до іншого. І пригадується буддистська мудрість: щоб зрозуміти іншу людину, треба вдягнути її черевики. Щоб зрозуміти все недоказане Франком, треба впустити його в своє серце. Читати не розумом, а душею. І тоді народиться театр. «Перехресні стежки»: Регіна – Оксана Козакевич, Рафалович – Микола Береза. Фото Даря Бедернічек PS. До речі, одеський режисер принципово переконаний, що вистави в Україні мають гратися українською мовою. Іван Уривський трудоголік, і акторів вибрав таких же ж одержимих, як сам. Проект реалізовано за підтримки Міністерства культури України за грантом Президента України. Як добре, що перехресні театральні стежки привели Івана до Львова. Для мене ця вистава як тихий реквієм за Някрошюсом, де звучать нотки сподівань на український театр, бо молоді так відкривають нам своє серце.
Джерело: https://zbruc.eu/node/85045
Про Фестиваль
У своєму творчому доробку Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської має заснований у 2003 році фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини». Він був створений з ініціативи театру і має на меті популяризацію театрального мистецтва в Чернівцях. Засновниками фестивалю є Міністерство культури і туризму України,
Львівське регіональне відділення Національної спілки театральних діячів України, Чернівецька обласна державна адміністрація, Управління культури і туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської. Регіональний фестиваль комедії „Золоті оплески
Буковини” проводиться щорічно у жовтні – листопаді. За роки існування фестивалю у ньому взяли участь численні театральні колективи зі Львова, Рівного, Тернополя, Чернігова, Івано-Франківська, Вінниці, Луцька, Києва, Мінська, Ясс та інших міст.
1. Загальні Положення Фестивалю
1.1. Регіональний фестиваль комедії “Золоті оплески Буковини” у місті Чернівці (надалі Фестиваль) засновується управлінням культури Чернівецької обласної державної адміністрації відповідно до Типового положення про управління
культури обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, головне управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.01 р. № 529.
1.2. Фестиваль проводиться на базі Чернівецького обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.
2. Мета Фестивалю
2.1. Пропаганда театрального мистецтва, зокрема найоптимістичнішого драматургічного жанру – комедії, із залученням до участі у фестивалі кращих професійних театрів Західного та інших регіонів України.
2.2. Створення позитивного іміджу Чернівецького обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської в Україні.
2.3. Ствердження прогресивних тенденцій у розвитку українського національного
театрального мистецтва і формування оптимістичного світогляду і патріотизму громадян держави Україна.
2.4. Культурне і естетичне виховання громадян України на найкращих здобутках українського театрального мистецтва, а також інших національних культур.
2.5. Обмін досвідом роботи: творчих працівників театрів, артистів, директорів, художніх керівників, режисерів, сценографів, обговорення і вирішення проблем розвитку національного театрального
мистецтва та їх взаємозбагачення під час творчих зустрічей і проведення прес-конференцій за участю представників державних, культурно-мистецьких організацій і установ та засобів масової інформації.
2.6. Розширення співпраці з театрами Західного та інших регіонів України.
2.7. Визначення кращих здобутків творчих колективів театрів.
3. Символіка Фестивалю
3.1. Основним символом Фестивалю є зображення архітектурного ансамблю Чернівецького театру та гербу Буковини.
3.2. Товарний знак Фестивалю (емблема) включає в себе зображення символу Фестивалю і напису – „Золоті оплески Буковини”.
3.3. Фестиваль має власні музичні позивні – «Черемшина», музика – В. Михайлика, слова – М.Юрійчука.
4. Умови Проведення Фестивалю
4.1. Фестиваль проводиться щорічно у жовтні – листопаді і присвячується відкриттю театрального сезону.
4.2. До участі у Фестивалі запрошуються : професійні театральні колективи Західного таф
інших регіонів України, а також можуть запрошуватися, як гості, театри, з якими обласним українським музично-драматичним театром ім. О. Кобилянської укладені угоди про співпрацю (театр м. Фюрт – Німеччина, театр м. Ясси – Румунія), інші
театри Європи, театральні критики, відомі режисери та актори.
4.3 Театри-учасники готують на Фестиваль виставу тривалістю до 3-х годин.
5. Організація і Проведення
5.1. Для організації та проведення Фестивалю створюється організаційний комітет (надалі – оргкомітет) та журі, склад яких затверджуються управлінням культури обласної державної адміністрації і які діють відповідно до Положення про Регіональний фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини».
5.2. Оргкомітет утворюється з 7-ми осіб і діє у складі голови, співголови, директора, бухгалтера, секретаря та членів оргкомітету.
5.3. Організаційний комітет проводить засідання й визначає термін та місце проведення Фестивалю (Фестиваль проводиться один раз на рік у жовтні – листопаді і присвячується відкриттю театрального сезону), розподіляє обов’язки між членами комітету, створює пакет необхідних документів для реєстрації та роботи заходу.
5.4. Організаційний комітет вирішує: Організаційні питання (план проведення Фестивалю, запрошення, проживання та харчування гостей і учасників, реклама заходу через засоби масової інформації, презентація фестивалю, організація глядача, організація інших заходів);
5.5 Журі є робочим органом оргкомітету, завданням якого є перегляд та оцінювання конкурсних вистав.
5.6 Журі утворюється із 7-ми осіб.
5.7 Засідання журі є правомірним , якщо на засіданні присутні 2/3 від його загального складу. В разі відсутності голови журі, головуючим на засіданні може бути заступник голови журі. Рішення журі приймається на підставі відкритого голосування простою більшістю голосів. На засіданні комісії ведеться протокол, в якому фіксується хід засідання, обговорення та результати голосування. Рішення журі є остаточним і перегляду не підлягає.
5.8 Журі самостійно визначає порядок своєї роботи. Журі Фестивалю визначає переможців серед учасників Фестивалю і нагороджує їх почесними грамотами, дипломами, цінними подарунками за такими номінаціями:
– за творче освоєння національних традицій і високий рівень художнього втілення класичного драматургічного твору у виставі;
– за кращу виставу;
– за кращий режисерський задум та втілення;
– за кращу сценографію вистави;
– за краще музичне вирішення вистави;
– за краще пластичне вирішення вистави;
– за краще виконання партії у музичній виставі;
– за кращий акторський ансамбль;
– за кращу головну жіночу роль;
– за кращу головну чоловічу роль;
– за кращу жіночу роль другого плану;
– за кращу чоловічу роль другого плану;
– за кращого глядача фестивалю;
– за високий рівень організації фестивалю.
5.9 Журі має право не нагороджувати за всіма встановленими номінаціями, або ділити їх між конкурсантами відповідно до рівня виконавської майстерності, у межах коштів передбачених кошторисом доходів і витрат.
5.10. Журі та оргкомітет мають право присуджувати спеціальні, спонсорські, заохочувальні призи, у межах коштів, передбачених кошторисом доходів і витрат.
5.11. На Фестиваль театри-учасники готують одну виставу тривалістю до 3-х годин.
6. Фінансове Забезпечення
6.1. Фінансування Фестивалю можливе за рахунок коштів центральних та місцевих органів виконавчої влади і самоврядування, передбачених їм у державних і місцевих бюджетах на відповідний рік.
6.2. Фінансове забезпечення обговорюється на засіданні організаційного комітету з участю директора та головного бухгалтера театру.
6.3. Для забезпечення підготовки та проведення Фестивалю можуть залучатися благодійні внески та інші надходження, передбачені чинним законодавством України.
6.4. Всі кошти надходять на спеціальний рахунок у банку обласного українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської. Для забезпечення проведення Фестивалю та фінансового контролю за використанням коштів обласним українським музично-драматичним театром ім. О. Кобилянської складається кошторис доходів і витрат, який затверджується директором обласного українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської та погоджується начальником управління культури обласної державної адміністрації.
6.5. Витрати Фестивалю розглядаються на засіданні оргкомітету та узгоджуються відповідно до плану заходів проведення Фестивалю.
6.6. Призовий фонд Фестивалю створюється за рахунок вилучених коштів від продажу квитків.
6.7. По завершенню Фестивалю бухгалтерія обласного українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської складає виконавчий кошторис на фактично витрачені кошти.
7. Нагородження
7.1 Журі Фестивалю визначає переможців серед учасників Фестивалю і нагороджує їх почесними грамотами, дипломами, цінними подарунками за такими номінаціями : за творче освоєння національних традицій і високий рівень художнього втілення класичного драматургічного твору у виставі; за кращу виставу; за кращий режисерський задум та втілення; за кращу сценографію вистави; за краще музичне вирішення вистави; за краще пластичне вирішення
вистави; за краще виконання партії у музичній виставі; за кращий акторський ансамбль; за кращу головну жіночу роль; за кращу головну чоловічу роль; за кращу жіночу роль другого плану; за кращу чоловічу роль другого плану; за кращого глядача фестивалю;
7.2 Журі має право не нагороджувати за всіма встановленими номінаціями, або ділити їх між конкурсантами відповідно до рівня виконавської
майстерності, у межах коштів передбачених кошторисом доходів і витрат.
7.3 Журі та оргкомітет мають право присуджувати спеціальні, спонсорські, заохочувальні призи, у межах коштів, передбачених кошторисом доходів і витрат.
