ІСТОРІЯ

Чернівецький театр – це мрія з оксамиту і золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером. І все ж вони були запрошені на роботу в Чернівці лише після того, як були споруджені за їх проектами театри у Відні й Одесі.
Чернівецький театр – то пам’ятник обізнаним з культурою чернівчанам, які понад усе боялись набути репутації провінції і палко прагнули ні в чому не поступатися шановному метрополю Відню”. Так писав німецький письменник Георг Гайнцен.
Одним з найгарніших місць Чернівців є ансамбль Театральної площі, з гранітними спусками до скверу посередині. Окрасою і ключовою спорудою в забудові площі є музично-драматичний театр м. О. Кобилянської, збудований у 1903-1905 рр. за проектом архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера як міський театр. За архітектурою та інтер’єром він не поступався перед віденським. Про це втілення мистецьких амбіцій чернівчан гарно висловився австрійський публіцист Г.Гайнцен: “Чернівецький театр – це мрія з оксамиту й золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером… Чернівецький театр – то пам”ятка обізнаним із культурою чернівчанам…”. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: великий Енріко Карузо, Федір Шаляпин, Соломія Крушельницька, Марія Бієшу, актор австрійської драми Моіссі та інші.

Ще більше ста років тому на Театральній площі міста Чернівців шумів густий ліс, а в ньому господарювали люті вовки, на болотяних озерах плавали дикі качки.
Але чернівчани, як люди висококультурні, надзвичайно інтелігентні, з претензіями на Європу, не хотіли виглядати провінціалами. І тому, в кінці ХІХ століття чернівчани цілою активною громадою переконливо просили тодішнього мера збудувати у місті театр. Прагнення і вимоги завзятих людей ніяк не можна було обійти увагою.
Після тривалих дискусій, 30 січня 1900 року міська рада прийняла остаточне рішення. До співпраці запросили найвідоміших у той час австрійських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. Працюючи разом майже сорок років, вони спроектували близько 50- ти театрів, які споруджено у різних європейських країнах. Можливим місцем для будівництва називалися Аустріаплатц (сьогодні – Центральна площа), Франц- Йозеф-Платц (площа Соборна), Елізабетплатц (площа Театральна) та Рудольфплатц (площа Філармонії). Після тривалого обговорення перевагу надали площі Єлизавети. Та відтоді минуло ще 4 роки, перш ніж було видане остаточне замовлення на будівництво. 30 травня 1904 року Г. Гельмер представив на розгляд комісії остаточний проект театру. 3 липня 1904 року розпочалося будівництво, виконавцем якого була фірма Фельнера і Гельмера, а безпосередньо роботами керував віце- бургомістр Й. Грегор. Для оздоблення і прикрашення театру запросили майстрів з різних куточків Австрійської імперії. Загальний кошторис становив близько 600 тис. крон. Чорнова побудова театру була закінчена восени 1904 року, а всі конструктивні, скульптурні роботи, а також облаштування сцени – взимку 1904-1905 років. Остаточно збудоване театральне приміщення передано директору театру Адольфу Ранценгоферу 3 жовтня 1905 року.

ІСТОРІЯ ПОБУДОВИ

Це надзвичайно красива монументальна споруда епохи Ренесансу, яка нині є центром Театральної площі. Фасад будівлі вирішений в стилі віденського бароко з широким використанням у деталях елементів модерну. Його головний вхід прикрашають горельєф та скульптурні композиції за мотивами грецької міфології, виконані віденським майстром Ернстом Геденбартом. Над вікнами – чудові фронтонні групи, а в нішах вздовж бокових фасадів встановлені бюсти Гете, Шіллера, Бетховена, Шуберта, Моцарта, Гайдна. Пізніше було додано ще Шевченка та Пушкіна.
Тристулкові парадні двері ведуть в ажурний овальний вестибюль, який гармонійно поєднаний з біломармуровими сходами на другий і третій поверхи. Гарно прикрашена зала для глядачів складається з партеру, лож бельєтажу та амфітеатру. Тут є 4 авансценні ложі та 31 ярусна. Навколо – неповторне архітектурне оздоблення, оригінальні прикраси в стилі бароко, ліпний декор, розкішна орнаментовка – усе це виконано в білому та золотому кольорах.Перед театром височів пам’ятник генію німецької літератури Ф. Шіллеру, який 2 січня 1922 року, під час перейменування театру на Румунський національний театр, було демонтовано.
З жовтня 1905 року відбулось урочисте завершення побудови приміщення театру. У привітанні з цієї нагоди, говорилося: “… З гордістю і задоволенням ми дивимося сьогодні на наш міський театр – це шедевр архітектурного мистецтва, який свідчить про те, що наше місто Чернівці може змагатись з великими культурними центрами Заходу. Хай щаслива доля здійснить усі наші надії. Нехай цей театр стане справжнім храмом мистецтва і культурним центром для усіх національностей нашого міста. І хай допоможе нам Бог!”

ТЕАТР ЗЗОВНІ

ТЕАТР ЗСЕРЕДИНИ

РЕТРО СВІТЛИНИ

ПЛАНШЕТ СЦЕНИ

ПОРТАЛ

ігровий                                                    9,0 х 5,5 м

архітектурний                                           10,0 х 7,5 м

ВИСОТА

до колосників                                           14,9 м

до 1-ї робочої галереї                               7,0 м.

до 2-ї                                                         13,5 м.

ширина робочої галереї                           1,8 м

ГЛИБИНА ТРЮМУ                              2,5 м

СЦЕНІЧНІ ПІДЙОМИ

Кількість софітних підйомів: 4-ел. мех., 1- ручний

Кількість штахетних підйомів                  35- ручні

Довжина штанги                                        11,0 м

Максимальна вантажопідйомність            96 кг

«О» ПЛАН

антрактно-розсувна завіса, привід ручний та ел. мех.,

І штанкетний підйом: 0-І (для п/о завіси)

 

ПОРТАЛЬНІ КУЛІСИ

Металічні конструкції з майданчиками для освітлювальної апаратури, розсувні

КРУГ, ЩО ОБЕРТАЄТЬСЯ

дисковий, врізний, О 9,0 м, привід електромеханічний,

3 швидкості обертання.

Дзеркало сцени 10 х 5,6 м.

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ:

Світло 1 поверх

І Софіт – 8-ПРТЛ

ІІ Софіт – 10-ПРТЛ, 7- ПАР

ІІІ Софіт – 10-ПРТЛ, 3-ПАР.

IV Софіт – 10- ПРТЛ, 3 ПАР

V Софіт – 6 ПАР

ПОРТАЛИ

4 – (500 м)

8 – ПАР

І Вежа – 5 ПРТЛ

ІІ Вежа – 3 ПРТЛ, 3 – ПАР

ІІІ Вежа – 3 ПРТЛ, 3 – ПАР

IV Вежа – 5 ПРТЛ

Електоро цех

Світло ІІ і ІІІ поверхи

ІІ поверх

6 – ПРТЛ

ІІІ поверх

4 – ПАР

32 – ПРТЛ

РАМПА/ СТРОБОСКОП

ЗВУКОТЕХНIЧНЕ ОБЛАДАННЯ:

мікшерський пульт – Soundcraft GB8 24ch

мультиколор 24 кн

акустика:

портали – 2 квт

«простріли» сцени – 2 по 300 вт.

монітори – дві лінії по 300 вт

ар’єрсцена 300 вт

купол глядацька зала 600 вт

амфітеатр – 2 по 200 вт

цифровий процесор-контролер акустичних систем –

dbx driverack pa+

графічний еквалайзер моніторів ART

мультиефект-процесор – ALESIS MIDIVERB 4

компресор/лімітер/гейт – dbx 166. dbx 1046

супресор-dbx 224 – 3 шт.

міні-дискова дека – «Taskam» 350 – 2 шт.

програвач SD USB – Denon – 2 шт.

радіо мікрофонна система – «SHURE» ULXP3 – 2 шт.

шнурові мікрофони – «SHURE» SM58 – 4 шт. – «SHURE»

SM57 – 4 шт. – «SHURE» PG81 – 4 шт.

мікрофони підвісного типу – AKG CK 43 – 4 шт.

мікрофонні стойки – 6 шт